Бакота, залив DatsoPic 1.2 © 2007 by Andrey DatsoСьогодні Бакота (у перекладі із староруської мови означає бажане, прекрасне місце) привертає туристів і відпочиваючих з України та інших країн. Це - Біла гора, що піднімається на 120 м. над водою, з якої відкривається дивовижний краєвид на підковоподібну затоку р. Дністер площею 850 га; прекрасний гірський ландшафт; повітря насичене ароматами трав і рослин( більшість з них занесені у Червону книгу); стародавні келії в скелі і залишки скельного монастиря; три цілющі джерела з надзвичайною водою; багата історія. Багато легенд і народних переказів живе в цих місцях.. Відвідайте це місце!
БАКОТА - живописне місце на березі багатоводної річки Дністер (Тівер), де завдяки гористому ландшафту, що закриває від північних вітрів, створюється м'який мікроклімат, сприяючий існуванню рідкісних видів птахів, рослин, комах, занесених у «Червону книгу». Знаходиться на території Національного Природного Парку «Подільські Товтри».
У долині над Дністром старовинна Бакота - стародавня столиця Пониззя або "Руси дольной" як називалася в XIII-XIV століттях територія між Дністром і Південним Бугом. У XIII ст. була адміністративним центром Пониззя, яке входило до складу Галицько-Волинського князівства. Перша літописна згадка про неї відноситься до 1240 року. Це був період, пов'язаний з навалою монголо-татарської орди Батия на Південно-західну Русь. У той час Бакота і все Пониззя входили до складу Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис відзначає, що в епоху Київської Русі Бакота була важливим торговим портом на Дністрі, за який між князями продовжувалася постійна боротьба. З 1362 р. вперше згадується нова назва цієї території - "Поділля". У другій половині XIV ст. Бакота і придністровські землі перейшли під політичну владу феодальної Литви. Це відбулося після того, як великий князь литовський Ольгерд розбив в 1362 р. на Синіх Водах загони трьох татарських ханів - Хочибея, Кутлубуга і Дмитрія, володарів Подільської землі.
Монастырь DatsoPic 1.2 © 2007 by Andrey Datso На 60-і роки XIV ст. є згадка в литовському літописі про Бакотський печерний скельний монастир. Як свідчить літопис, литовські феодали застали тут ченців і монастир в гірських скелях. Монастир, як показали археологічні дослідження, був заснований ще в XI ст. і існував протягом тривалого часу - аж до кінця XIV-XV ст. З 1434 р. Поділля було перетворене в провінцію Польщі під назвою Подільського воєводства. Бакота з сільською округою увійшла до складу королівських володінь і складала окреме староство, як це засвідчують різні тодішні люстрації. З XV-XVI ст.південно-західне Поділля захопили молдавські феодали. Так з XVI ст. подільські землі, що були розірвані на шматки різними державами, більше п'ятисот років були роз'єднані межами по Збручу і Дністру. І лише в другій половині XX ст. вони возз'єдналися в українській державі.
БАКОТСЬКИЙ МОНАСТИР
Вход в монастырь DatsoPic 1.2 © 2007 by Andrey Datso Бакотський скельний монастир виник в ХІІ ст. на місці язичницького капища. Князі Коріатовичі, прийшовши по Дністру до села Бакота, знайшли тут ченців. Це був найдавніший печерний монастир Подільської землі - Бакотський, заснований приблизно в ХII-ХIII ст. Протягом багатьох століть Подільська земля була розорена і спустошена не один раз татарами, турками, поляками. І разом з цим був повністю спустошений тоді і Бакотський монастир.
Бакотський монастир був виявлений в 1889 році відомим археологом В.Б.Антоновичем. У 1884 році, орієнтуючись на народні легенди, провів на вершині Білої гори археологічні розкопки. Тут було відкрито курганне жіноче поховання і печеру в глибині гори. А з 1889 по 1892 рік учений за допомогою місцевих жителів знайшов і досліджував скельний монастир, зруйнований, очевидно, під час татарських нападів і пізніше повністю похований під великим обвалом, який зійшов з верхньої частини схилу гори.Руїни скельного монастиря з Михайлівською церквою збереглися на крутому і стрімкому південно-західному схилі Білої гори. В середині XIIIст. монастир, одночасно із замком, розташованим на вершине гори, був зруйнований. Відновлений в 60-х роках XIVст., він на початку 30-х років XVст. знову піддався руйнуванням і незабаром припинив своє існування.
У 80-х і 90-х роках XIXст. В.Б.Антоновичем були розкриті залишки монастирського комплексу, що опинився на двох рівнях. Монастир був відновлений в 1893 р. На місці староруської церкви була побудована нова дерев'яна церква на честь Спаса. Освячення церкви здійснив єпископ Дмитрій 1-го серпня (по новому стилю 14 серпня) 1893 р. у присутності численних богомольців, які прийшли сюди з різних місць Середнього Подністров’я, Молдавії, Буковини, Покуття і Поділля в цілому. З того часу в Бакоті щорічно проводяться святкові збори віруючих. Це день семи святих мучеників Маккавеїв, які після жорстоких катувань загинули за віру в Єдиного Бога.
Бакота. Залив DatsoPic 1.2 © 2007 by Andrey Datso Бакотська затока - знаходиться між селами Колодіївка, Каштанівка і Гораївка Кам'янець-Подільського району. На початку 80-х років XX ст. закінчилося будівництво Новоднісровської ГЕС і долину р. Дністер (із старорусського — швидка вода) затопили. Під водою опинилося чотири села, у тому числі і стародавня Бакота. Затока займає площу близько 850 га, нагадує вигнуту підкову з крутими берегами(іноді досягають 30-40 град.) На схилах Бакотської затоки рясніє степове різнотрав'я, повітря наповнене ароматами квітів і рослин, що узорами вкривають кам'янисті схили.
|
Бакота